«Їх світ — це любов, терпіння і постійне подолання»: 3 грудня Міжнародний день людей з інвалідністю

 

3 грудня відзначений в календарях усього світу, як День людей з інвалідністю. Але відзначений він не як свято, а як нагадування про те, що серед нас живуть особливі, не такі як усі, люди. Це нагадування про те, що ми повинні бути добрішими, терпимими і уважніше до людей, які не схожі на нас і мають особливі потреби.

В Україні налічується близько 3 мільйонів людей з інвалідністю. А в світі таких людей понад 650 мільйонів. У рідному місті нашого виробництва Бахмуті мешкає понад 4000 людей з інвалідністю різної нозології. І їм дуже потрібна підтримка.

Більше 10 років поспіль компанія «ФІТОФАРМ» надає допомогу людям з інвалідністю, які перебувають під опікою Громадської організації «Бахмутський міська рада ветеранів війни, праці, збройних сил та органів правопорядку». З року в рік ми перераховуємо підшефній організації благодійну допомогу.

Щорічно «ФІТОФАРМ» передає аптечні набори в Управління праці та соцзахисту населення Бахмутської міськради, яка розподіляє їх між людьми з обмеженими можливостями м. Бахмут.

Крім того, в нашій компанії працює більше 20 чоловік з працездатними групами інвалідності, яким ми допомагаємо інтегруватися в життя суспільства.

Але також є речі, які залежать від кожного з нас. Дуже важливо розуміти, що люди з інвалідністю не винні в тому, що у них обмежені можливості. Особливо це стосується дітей, які вже з раннього віку починають розуміти, що крім фізичного болю, обмежень і проблем, вони стикаються ще з неприйняттям в суспільстві, з труднощами в спілкуванні, пересуванні, навчанні та працевлаштуванні.

Ми хочемо нагадати всім одну дуже важливу річ: кожна людина відчуває потребу бути потрібною. Особи з інвалідністю – не виняток. Але їм не потрібно наше співчуття і жалість. Їм потрібна наша допомога, щоб стати потрібними суспільству, рідним, друзям.

Щодня особи з інвалідністю стикаються з безліччю проблем:

  • Пересування по місту і навіть простий вихід з дому викликають великі труднощі через відсутність пандусів та спеціально обладнаного громадського транспорту.
  • Їх матеріальні можливості обмежені, в той час як у них дуже великі витрати на медичне обслуговування та ліки.
  • У школах країни недостатньо інклюзивних класів і підготовлених педагогів для роботи з дітьми-інвалідами. Більшість з них змушені перебувати на домашньому навчанні. Звідси виникає проблема з соціалізацією ще в дитячому віці.
  • Суспільство, а особливо дитячі колективи, далеко не завжди готові приймати і розуміти людей з обмеженими можливостями…

Між тим, вони мають право на таке ж повноцінне життя, як усі інші: займатися спортом, вчитися у звичайних школах, відвідувати театри і магазини, гуляти по вулицях, мріяти і танцювати, купатися в морі і відпочивати в кафе… Наше з вами завдання – прибрати бар’єри на їх такому важкому шляху, і це в наших силах.

03/12/19